1. (техн.) Ступінь очищення рідини (зокрема води) від завислих твердих частинок шляхом відстоювання або фільтрування.
2. (перен., рідк.) Стан спокою, очищення від метушні, суєти; відчуття внутрішньої свіжості та ясності після стресу або виснаження.
відмуленість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |