Словник Української Мови
1. (про технології, процеси, виробництво) Такий, що потребує великої кількості енергії для свого функціонування; характеризується високою питомою витратою енергоресурсів.
2. (про речовини, матеріали) Такий, що містить у собі значний запас потенційної енергії, яка може вивільнитися (наприклад, у хімічних зв’язках); висококалорійний.
1. Дія за значенням дієслова “відмолювати”; процес благаючи, умовляючи, відпрошувати щось у когось, намагатися отримати щось наполегливими проханнями.
2. (рідк.) Дія за значенням дієслова “відмолювати” у значенні викуповувати, рятувати молитвами (за релігійними уявленнями).
1. Процес або дія за значенням дієслова “відмолоджувати”; набуття молодішого вигляду, омолодження (переважно про зовнішність людини).
2. (у техніці, сільському господарстві) Комплекс заходів (підрізування, обрізування тощо), спрямованих на оновлення, поновлення рослин (дерев, кущів) або відновлення працездатності технічних пристроїв.
1. (про захворювання, симптоми) Такий, що поширюється на весь організм або значну частину тіла, а не обмежується однією ділянкою; загальний.
2. (у науці, техніці) Отриманий шляхом узагальнення; представлений у загальній, абстрактній формі, що відображає найістотніші властивості явища чи групи об’єктів.
Енергонапруга — власна назва української компанії, що працює в енергетичній галузі, зокрема в сфері постачання електричної енергії споживачам.
Енергонапруга — загальний термін, що може вживатися для позначення високої напруги в електромережах або напруги, пов’язаної з передачею енергії.
1. (біол., мед.) Процес відновлення функцій та структури клітин, тканин або організму в цілому, що призводить до покращення життєдіяльності та зменшення ознак старіння; омолодження.
2. (перен., рідк.) Оновлення, відродження чогось (наприклад, колективу, організації, мистецтва) шляхом приходу нових, молодих сил або застосування нових ідей.
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.
2. (діал.) Місце, де щось відмокає, просочується водою; вологе місце, мочар.
1. Кількість енергії, що споживається або витрачається на одиницю продукції, послуги, виконання технологічного процесу тощо; показник ефективності використання енергоресурсів.
2. Властивість технології, виробництва, будівлі або пристрою вимагати значних витрат енергії для свого функціонування або отримання одиниці результату.
1. Процес узагальнення, зведення окремих фактів, явищ або понять до більш загальних категорій, формування загальних суджень на основі часткових спостережень.
2. У логіці та науці — метод мислення, внаслідок якого встановлюються загальні властивості або ознаки предметів певного класу.
3. У картографії — узагальнення зображення об’єктів місцевості на карті або плані при зменшенні масштабу, що супроводжується відбором найважливіших деталей та спрощенням їхніх контурів.
4. У психології — поширення виробленої реакції (умовного рефлексу) на подібні подразники, а також узагальнення досвіду або знань.
5. У програмуванні та інформатиці — принцип створення узагальнених (шаблонних) структур даних або алгоритмів, що дозволяє працювати з різними типами даних.
1. Дія за значенням дієслова “відмовчуватися”; умисне утримання від висловлювання, замовчування чогось, уникання прямої відповіді мовчанням або невизначеними фразами.
2. Результат такої дії; факт або ситуація, коли щось залишено невисловленим, навмисно приховано у розмові.