генералізація

1. Процес узагальнення, зведення окремих фактів, явищ або понять до більш загальних категорій, формування загальних суджень на основі часткових спостережень.

2. У логіці та науці — метод мислення, внаслідок якого встановлюються загальні властивості або ознаки предметів певного класу.

3. У картографії — узагальнення зображення об’єктів місцевості на карті або плані при зменшенні масштабу, що супроводжується відбором найважливіших деталей та спрощенням їхніх контурів.

4. У психології — поширення виробленої реакції (умовного рефлексу) на подібні подразники, а також узагальнення досвіду або знань.

5. У програмуванні та інформатиці — принцип створення узагальнених (шаблонних) структур даних або алгоритмів, що дозволяє працювати з різними типами даних.

Приклади вживання

Приклад 1:
Практично для всіх людей характерна гранична генералізація ( об’єднання) в своїх уявленнях про їх ставлення до світу. Ця генералізація (спілкування) виражається в твердженнях типу « Усі люди брешуть», « Кожна людина прагне тільки до своєї користі», «Нікому нема справи до цих проблем» тощо.
— Котляревський Іван, “Енеїда”

Частина мови: іменник (однина) |