Словник Української Мови
Прилад для вимірювання кількості спожитої електричної енергії за певний проміжок часу; лічильник електричної енергії.
Пристрій або система для вимірювання витрати теплової енергії в системах теплопостачання (тепломір).
Переносний електронний прилад для вимірювання рівня енергії (наприклад, електромагнітного випромінювання) у певному середовищі.
1. Дружина генерала.
2. Розм. Жінка, яка має генеральське звання.
1. Формальна або вигадана причина для відхилення чогось, ухилення від чого-небудь; виправдання.
2. У мовленні: коротка фраза, стереотипний вираз, що використовується для відмови, заперечення або несхвалення (наприклад, “аби-як”, “нісенітниця”).
Система ліній електропередачі, підстанцій та інших споруд, призначена для передавання та розподілу електричної енергії на певній території.
Об’єднана технологічна система, що включає мережі для передавання та розподілу електричної енергії, тепла, газу тощо.
1. Дія за значенням дієслова відмовити(ся); незгода виконати чиюсь прохання, вимогу, пропозицію; небажання прийняти, погодитися на щось.
2. Офіційний документ, письмове посвідчення або усне повідомлення, що містять негативну відповідь на клопотання, прохання, пропозицію тощо.
3. Втрата здатності функціонувати, раптова зупинка в роботі механізму, пристрою, системи; поломка.
4. У психології — захисний механізм психіки, що полягає в несвідомому ігноруванні подій зовнішнього світу або внутрішніх переживань, які неприйнятні для особистості.
Стан готовності до мобілізації, здатність швидко та організовано перевести особовий склад, техніку, економіку чи інші ресурси з мирного стану на воєнний лад.
Фахівець з проектування, виробництва або експлуатації машин та обладнання для енергетичної галузі (наприклад, турбін, генераторів, котлів).
Працівник підприємства енергетичного машинобудування.
1. Невеликий металевий інструмент зі зігнутим або загнутим кінцем, що використовується для відкривання замка без ключа, зазвичай у поєднанні з іншим подібним інструментом (напр., “крючком” або “натяжником”).
2. Переносно: засіб, спосіб для досягнення чого-небудь, розв’язання проблеми або отримання доступу до чогось закритого, закритого.
3. Технічний пристрій у вигляді стрижня, гачка тощо, призначений для відмикання, відкривання чого-небудь (наприклад, люка, клапана).
1. Власна назва адміністративно-територіальної одиниці (повіту) у Слобідській Україні в XVII–XVIII століттях, яка утворювалася навколо міста-фортеці та перебувала під управлінням полковника (згодом — губернатора).
2. Посада, звання, права або повноваження генерала; генеральський чин.
3. Період перебування на посаді генерала, час виконання генеральських обов’язків.