відмичка

1. Невеликий металевий інструмент зі зігнутим або загнутим кінцем, що використовується для відкривання замка без ключа, зазвичай у поєднанні з іншим подібним інструментом (напр., “крючком” або “натяжником”).

2. Переносно: засіб, спосіб для досягнення чого-небудь, розв’язання проблеми або отримання доступу до чогось закритого, закритого.

3. Технічний пристрій у вигляді стрижня, гачка тощо, призначений для відмикання, відкривання чого-небудь (наприклад, люка, клапана).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |