Процес визначення кількості, об’єму або тривалості чогось за допомогою певних мір або приладів; дія за значенням дієслова «відміряти».
Конкретна кількість, об’єм або порція чогось, що було відміряно; результат такої дії.
Словник Української Мови
Процес визначення кількості, об’єму або тривалості чогось за допомогою певних мір або приладів; дія за значенням дієслова «відміряти».
Конкретна кількість, об’єм або порція чогось, що було відміряно; результат такої дії.
Процес визначення чи встановлення величини, розміру, кількості чогось за допомогою спеціальних приладів, інструментів або одиниць вимірювання.
Результат цього процесу, тобто встановлена, виміряна величина, розмір або кількість чогось.
У техніці та метрології — сукупність операцій, що виконуються для знаходження значення фізичної величини дослідним шляхом за допомогою спеціальних технічних засобів.
Властивість слів (іменників, прикметників, займенників, числівників) змінюватися за відмінками, тобто утворювати форми відмінкових парадигм.
У ширшому лінгвістичному сенсі — категорія, що охоплює зміну слів не лише за відмінками, а й за числами та (для прикметників) родами; здатність слова до відмінювання.
1. Який споживає менше енергії, ніж звичайні аналогічні пристрої, технології або будівлі; економний у використанні палива, електроенергії тощо.
2. Пов’язаний із заходами, спрямованими на економію енергетичних ресурсів; такий, що забезпечує зменшення витрат енергії.
генераторник — рідкісне прізвище українського походження.
генераторник — технічний термін, яким можуть неофіційно називати працівника, що обслуговує генератор (електростанцію), або саму генераторну установку.
1. Зміна іменників, прикметників, числівників, займенників за відмінками та числами, що виражає їхні синтаксичні зв’язки в реченні; система відмінкових форм певної частини мови.
2. У ширшому значенні — зміна слів (відмін, дієслів тощо) за граматичними категоріями; відміна.
3. Розділ граматики, що вивчає відмінкові форми та правила їх утворення.
1. Рідкісне прізвище українського походження, що вживається як власна назва для ідентифікації людини або роду.
2. У місцевій топоніміці або історичному контексті може використовуватися як власна назва населеного пункту, місцевості, земельної ділянки, пов’язаної з носіями цього прізвища.
1. Стосовний до генератора, властивий генератору; призначений для генератора.
2. У техніці: такий, що створює, виробляє щось (наприклад, генераторна лампа, генераторна установка).
1. Комплекс заходів, спрямованих на раціональне та ефективне використання паливно-енергетичних ресурсів, зменшення їх споживання без погіршення умов життя та якості роботи технологічного обладнання.
2. Галузь знань та практичної діяльності, що вивчає та впроваджує методи, технології та політику зменшення енерговитрат у будівництві, промисловості, комунальному господарстві та побуті.
Граматична категорія іменника (а також прикметника, числівника, займенника), що виражає його синтаксичні зв’язки з іншими словами в реченні та позначається закінченням (флексією) або іншими засобами.
Конкретна граматична форма цієї категорії, що відповідає певному синтаксичному значенню (наприклад, називний відмінок, родовий відмінок).
У ширшому значенні — будь-яка граматично оформлена форма слова, що виражає його відношення до інших слів у мовленні.