Словник Української Мови
Власна назва, що позначає процес відновлення, повернення до життя або активного використання чогось втраченого, забутого, занедбаного; відродження.
Термін, який може вживатися для позначення конкретного історичного, культурного чи духовного явища, пов’язаного з відновленням національної свідомості, традицій, пам’яток історії тощо.
1. (від нім. generieren — породжувати) У комп’ютерній термінології — створений автоматично за допомогою спеціальної програми, алгоритму чи штучного інтелекту (наприклад, про текст, код, зображення, музику).
2. (заст., рідк.) У технічних та інженерних контекстах — той, що генерує, виробляє щось (наприклад, енергію, сигнал).
1. Дія за значенням дієслова “відмічувати”; позначення чогось, встановлення мітки, знака, межі або відзначення певного моменту, факту, події.
2. (у лінгвістиці) Процес або результат формального вираження граматичних категорій (наприклад, роду, числа, відмінка) за допомогою спеціальних показників — афіксів, змін у основі тощо.
3. (у техніці, виробництві) Нанесення розмітки, позначок на матеріал, заготовку або виріб для подальшої обробки, складання чи контролю.
1. Дія за значенням дієслова “відмічати” — помічання, спостереження, фіксування увагою; зауваження.
2. Святкування, урочисте відзначення якої-небудь події, дати; обряд, церемонія з цього приводу.
3. Розмітка, нанесення позначок, знаків на чомусь для розрізнення, впізнавання або орієнтування.
4. У лінгвістиці — формальне або семантичне виділення одного елемента мовної системи (напр., члена опозиції) протиставленням іншому, який вважається основним, нейтральним.
1. Створений, збудований або отриманий за допомогою спеціального алгоритму, програми чи методу (генератора), часто у сфері інформаційних технологій, про дані, код, зображення, текст тощо.
2. У техніці та фізиці — той, що виробляється, виникає внаслідок певного процесу (наприклад, про електричний струм, сигнал, поле).
1. Який стосується енергетичної промисловості, пов’язаний з виробництвом, передачею та розподілом енергетичних ресурсів.
2. Який поєднує в собі функції або властивості енергетики та промисловості загалом.
Відмічання — власна назва літературної премії, заснованої у 2016 році видавництвом «Смолоскип» для відзначення найкращих творів сучасної української поезії.
Власна назва або термін, що позначає характерну рису, особливість, яка відрізняє когось або щось від інших.
У лінгвістиці: категорія іменника, що виражає його граматичне значення стосовно дії (роль у реченні) та має відповідні формальні показники — відмінкові закінчення; те саме, що відмінок.
Енергопоїзд — це спеціально обладнаний рухомий склад (зазвичай на залізничному ходу), що має автономну енергетичну установку (генератори) та трансформаторне обладнання для тимчасового або аварійного забезпечення електроенергією споживачів у віддалених районах або на об’єктах, де відсутні стаціонарні джерела живлення або вони пошкоджені.
Енергопоїзд — це також назва конкретного типу такого мобільного енергозасобу, що функціонує в енергосистемі України як резервне джерело електропостачання.
1. Спеціальна таблиця або схема, що систематизує граматичні відмінки (відмінювання) іменників, прикметників, займенників або числівників, використовується як наочний посібник для вивчення мови.
2. Рідко вживана назва для самого відмінка як граматичної категорії.