1. (у техніці, інформатиці, фізиці) Виникати, створюватися, утворюватися внаслідок певних процесів або алгоритмів; бути продуктом генерації.
2. (у більш загальному вживанні) Народжуватися, поставати, виникати як наслідок або продукт чогось.
-
енергоспоживання
Споживання енергії (електричної, теплової тощо) окремим пристроєм, технологічним процесом, підприємством, населеним пунктом або іншим споживачем за певний період часу.
Кількість енергії, що фактично була використана споживачем за певний період часу; показник, що характеризує обсяг такої витрати.
-
відновлюваність
Властивість об’єкта, системи або ресурсу відновлюватися після порушення, пошкодження або виснаження до попереднього або придатного для функціонування стану.
У техніці та екології — характеристика джерел енергії або ресурсів, які здатні природним шляхом відновлюватися в процесі експлуатації (наприклад, сонячна енергія, вітер, біомаса).
У системному аналізі та кібернетиці — здатність системи повертатися до стабільного стану після зовнішніх або внутрішніх збурень.
-
відновлювання
Процес повернення чогось до попереднього стану, цілісності або функціональності після пошкодження, руйнування або втрати.
Дія за значенням дієслова «відновлювати»; поновлення, регенерація, реставрація.
У техніці, медицині, екології тощо: комплекс заходів, спрямованих на усунення наслідків пошкоджень, відтворення нормальної роботи системи або здоров’я організму.
У комп’ютерних технологіях: процедура повернення втрачених, пошкоджених або видалених даних із резервної копії або за допомогою спеціальних програмних засобів.
-
енергосистема
Енергосистема — це сукупність електростанцій, електричних мереж, підстанцій та теплових мереж, об’єднаних єдиним технологічним процесом виробництва, передачі, розподілу та споживання електричної та теплової енергії в межах певної території.
Енергосистема — це організаційно-господарський комплекс (підприємство, об’єднання), що забезпечує функціонування та розвиток таких технологічно об’єднаних енергетичних об’єктів на певній території.
-
відновлення
1. Дія за значенням дієслова «відновляти»; повернення колишнього стану, виду, функцій, сили або активності після порушення, руйнування, занепаду чи перерви.
2. Процес реконструкції, реставрації або відтворення чого-небудь зруйнованого, втраченого або пошкодженого.
3. У техніці, медицині, екології тощо — комплекс заходів, спрямованих на усунення пошкоджень, лікування, регенерацію або повернення системи до нормальної працездатності.
4. У праві — поновлення в колишніх правах, на посаді або відновлення чинності юридичного акта, договору тощо.
-
генерувати
1. Створювати, продукувати, виробляти щось, зокрема в технічних, технологічних або інформаційних системах (наприклад: генерувати електричний струм, генерувати ідеї, генерувати випадкові числа).
2. У математиці, інформатиці та програмуванні — створювати дані, коди, послідовності або об’єкти за допомогою певного алгоритму чи правил (наприклад: генерувати пароль, генерувати QR-код, генерувати тривимірну модель).
3. У лінгвістиці — формувати мовні одиниці (слова, словосполучення, речення) за певними граматичними моделями або правилами.
-
відничок
1. Власна назва невеликої річки в Україні, лівої притоки Сіверського Дінця, що протікає територією Харківської області.
2. Назва кількох населених пунктів в Україні, зокрема села у Харківській області, розташованого на однойменній річці.
-
енергосиловий
1. Який стосується виробництва та розподілу електричної та теплової енергії, а також силових установок, агрегатів або обладнання.
2. Який пов’язаний із комплексом галузей промисловості, що забезпечують енергетичні потреби народного господарства (енергетика, паливна промисловість тощо).
-
відниця
1. (діал.) Невелика річка або струмок, що впадає в іншу водну артерію; притока.
2. (заст.) Те саме, що відень — вузька, глибока балка з крутими схилами, яр.