Властивість об’єкта, системи або ресурсу відновлюватися після порушення, пошкодження або виснаження до попереднього або придатного для функціонування стану.
У техніці та екології — характеристика джерел енергії або ресурсів, які здатні природним шляхом відновлюватися в процесі експлуатації (наприклад, сонячна енергія, вітер, біомаса).
У системному аналізі та кібернетиці — здатність системи повертатися до стабільного стану після зовнішніх або внутрішніх збурень.