відниця

1. (діал.) Невелика річка або струмок, що впадає в іншу водну артерію; притока.

2. (заст.) Те саме, що відень — вузька, глибока балка з крутими схилами, яр.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |