енергоозброєність

1. Економічний показник, що характеризує забезпеченість працівників або виробництва в цілому різними видами енергетичних потужностей (механічною, електричною, тепловою енергією) для виконання робіт; відношення потужності використовуваних енергетичних засобів до кількості працівників або до обсягу виробленої продукції.

2. (У переносному значенні) Наявність у когось, чогось великих запасів енергії, працездатності, високої інтенсивності дій або впливу.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |