відмінниця

1. Учниця, яка навчається на відмінно (має вищі оцінки з усіх або більшості навчальних предметів).

2. Перен. Жінка або дівчина, яка досконало володіє якоюсь справою, професією, майстерно щось виконує; приклад для наслідування у певній діяльності.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |