• деадвербіатив

    Деадвербіатив — іменник, утворений від дієслова (наприклад: біг, політ, стрибок).

    Деадвербіатив — вислів або граматична форма, що походить від дієслова, але вживається в функції іншої частини мови (наприклад, дієприкметник або дієприслівник, що набуває ознак іменника).

  • видовбати

    1. Видовбати — вибрати, вилучити щось із середини чогось, обережно або повністю видалити, зазвичай за допомогою гострого предмета; випорожнити, випотрошити.

    2. Видовбати — вирізати, вирізьбити певний малюнок або форму в чомусь твердому (дереві, камені тощо); створити заглиблення, нішу.

    3. Видовбати (розм.) — вибити, видавити (про око).

    4. Видовбати (перен., розм.) — старанно і тривало щось робити, копатися, вишукувати (наприклад, у текстах, документах).

  • видовбаний

    1. Який має видовбану, вирізану або вирізьблену поверхню, оздоблений різьбленням, різьбою.

    2. Який має порожнину, заглиблення або отвір, вирізаний, видовбаний у чомусь.

    3. Перен. Дуже худий, з запалими щоками або очима (про людину).

  • деад’єктив

    1. Лінгвістичний термін, що позначає іменник, утворений від прикметника без допомоги суфіксів (наприклад: “столова” (кімната), “лікарня”, “морозиво”).

    2. У ширшому вживанні — будь-яке іменникове утворення, похідне від прикметника, незалежно від способу словотвору.

  • видобутися

    1. З великими зусиллями, подолавши перешкоди, дістатися, вибратися звідкись або досягти чогось.

    2. Дістатися, вийти на поверхню з надр землі (про корисні копалини, воду тощо).

    3. Розм. Домогтися, отримати щось бажане (часто — інформацію, зізнання).

  • деавтоматизація

    Процес втрати автоматизму, зниження рівня автоматизації діяльності, коли свідомі контролюючі функції знову починають переважати над несвідомими, автоматичними, що призводить до уповільнення, погіршення точності або розладів виконання навички.

    У техніці та управлінні — зворотний автоматизації процес, що полягає у відмові від використання автоматичних систем, поверненні до ручного контролю або ручної обробки.

    У психології та когнітивних науках — стан або фаза, коли раніше автоматизована дія (наприклад, мовлення, читання, рухова навичка) потребує відновлення свідомого контролю через втручання зовнішніх факторів, стресу, втоми або необхідності корекції, що супроводжується підвищеною увагою до окремих компонентів діяльності.

  • видобутий

    1. (Про корисні копалини, ресурси) Отриманий з надр землі, води тощо шляхом промислового вилучення; добутий.

    2. (Перен., рідше) Одержаний, отриманий в результаті зусиль, праці, боротьби.

  • видобути

    1. Дістати щось з надр землі, з глибини чогось, добути, витягти.

    2. Отримати, здобути в результаті праці, зусиль, боротьби.

    3. Витягти, викликати зі спогадів, отримати від когось інформацію, зізнання.

    4. У математиці: обчислити корінь певного ступеня з числа.

  • двієчниця

    Двієчниця — жінка, яка отримала двійку (незадовільну оцінку) на іспиті, заліку або в атестаті.

    Двієчниця — жінка або дівчина, яка вчиться дуже погано, систематично отримує незадовільні оцінки (двійки).

  • видобувний

    Пов’язаний з видобуванням (добуванням) корисних копалин, природних ресурсів із надр землі або з дна водойм.

    Призначений, призначений для видобування (добування) чого-небудь.