• двієчник

    Учень, який навчається на двійки, має незадовільні оцінки.

    Людина, яка погано виконує свою роботу, некомпетентний фахівець (переносне значення).

  • видобуватися

    1. Дістатися, витягуватися з глибини, з-під чогось, з якогось місця (про корисні копалини, предмети тощо).

    2. Отримуватися, добуватися в результаті певних зусиль, праці, процесу.

    3. Рідк. Вириватися, визволятися з полону, ув’язнення або скрутного становища.

  • двіцалівка

    Двіцалівка — розмовна назва банкноти номіналом дві гривні, що була в обігу в Україні з 1996 по 2018 рік; паперова грошова одиниця вартістю 2 гривні.

    Двіцалівка — історична розмовна назва монети або паперового грошового знака вартістю дві копійки або дві гривні (залежно від контексту та періоду).

  • видобувати

    1. Діставати з надр землі, з глибини, з-під чогось; добувати, витягувати.

    2. Отримувати, набувати щось в результаті зусиль, праці, боротьби.

    3. Витягати, виймати щось із замкнутого простору або з-поміж чогось.

    4. У математиці: обчислювати корінь певного ступеня з числа.

  • двірок

    1. Двірок — власна назва села в Україні, розташованого в Бережанській громаді Тернопільського району Тернопільської області.

    2. Двірок — власна назва села в Україні, розташованого в Ужгородському районі Закарпатської області.

  • видобритися

    1. Дістатися, вибратися звідкись із зусиллям, подолавши перешкоди (часто про важкодоступне місце).

    2. Отримати, добути щось для себе (корисливе, бажане) в результаті наполегливих дій.

  • двірнячка

    1. Жінка або дівчина, яка працює на дворі, виконуючи чорну роботу в поміщицькому або панському господарстві; служниця при дворі.

    2. У переносному значенні — жінка, яка принижено служить комусь, підлабузнюється, виконує найнижчі доручення.

  • видобрити

    1. Добути, витягти з надр землі корисні копалини, а також здобути щось інше з глибини чогось.

    2. Отримати, добути щось в результаті праці, зусиль, часто з труднощами.

    3. Заст. Викопати, зробити яму, заглиблення.

  • двірняк

    1. Той, хто живе або працює на дворі (у садибі, маєтку); дворовий слуга, служник.

    2. Заст. Той, хто належав до двору (у 3 знач.), придворний.

    3. Рідкісне. Той, хто живе в одному дворі з кимсь; сусід по двору.

  • виднішатися

    1. Ставати більш помітним, виразнішим, чіткіше виступати на тлі чогось; виднітися краще, сильніше.

    2. Виділятися серед інших своїми якостями, перевагами; бути видатнішим, помітнішим.