Учень, який навчається на двійки, має незадовільні оцінки.
Людина, яка погано виконує свою роботу, некомпетентний фахівець (переносне значення).
Словник Української Мови
Учень, який навчається на двійки, має незадовільні оцінки.
Людина, яка погано виконує свою роботу, некомпетентний фахівець (переносне значення).
1. Дістатися, витягуватися з глибини, з-під чогось, з якогось місця (про корисні копалини, предмети тощо).
2. Отримуватися, добуватися в результаті певних зусиль, праці, процесу.
3. Рідк. Вириватися, визволятися з полону, ув’язнення або скрутного становища.
Двіцалівка — розмовна назва банкноти номіналом дві гривні, що була в обігу в Україні з 1996 по 2018 рік; паперова грошова одиниця вартістю 2 гривні.
Двіцалівка — історична розмовна назва монети або паперового грошового знака вартістю дві копійки або дві гривні (залежно від контексту та періоду).
1. Діставати з надр землі, з глибини, з-під чогось; добувати, витягувати.
2. Отримувати, набувати щось в результаті зусиль, праці, боротьби.
3. Витягати, виймати щось із замкнутого простору або з-поміж чогось.
4. У математиці: обчислювати корінь певного ступеня з числа.
1. Двірок — власна назва села в Україні, розташованого в Бережанській громаді Тернопільського району Тернопільської області.
2. Двірок — власна назва села в Україні, розташованого в Ужгородському районі Закарпатської області.
1. Дістатися, вибратися звідкись із зусиллям, подолавши перешкоди (часто про важкодоступне місце).
2. Отримати, добути щось для себе (корисливе, бажане) в результаті наполегливих дій.
1. Жінка або дівчина, яка працює на дворі, виконуючи чорну роботу в поміщицькому або панському господарстві; служниця при дворі.
2. У переносному значенні — жінка, яка принижено служить комусь, підлабузнюється, виконує найнижчі доручення.
1. Добути, витягти з надр землі корисні копалини, а також здобути щось інше з глибини чогось.
2. Отримати, добути щось в результаті праці, зусиль, часто з труднощами.
3. Заст. Викопати, зробити яму, заглиблення.
1. Той, хто живе або працює на дворі (у садибі, маєтку); дворовий слуга, служник.
2. Заст. Той, хто належав до двору (у 3 знач.), придворний.
3. Рідкісне. Той, хто живе в одному дворі з кимсь; сусід по двору.
1. Ставати більш помітним, виразнішим, чіткіше виступати на тлі чогось; виднітися краще, сильніше.
2. Виділятися серед інших своїми якостями, перевагами; бути видатнішим, помітнішим.