Словник Української Мови
Буква
1. Діставати з надр землі, з глибини, з-під чогось; добувати, витягувати.
2. Отримувати, набувати щось в результаті зусиль, праці, боротьби.
3. Витягати, виймати щось із замкнутого простору або з-поміж чогось.
4. У математиці: обчислювати корінь певного ступеня з числа.
Приклад 1:
Знали тогочасні японці й залізо,однак видобувати й обробляти його вони ще не навчилися, а залізні вироби, імпортовані з Кореї, були надзвичайно дорогими і тому залишалися екзотичною рідкістю для остров’ян. Нарешті, справді революційний вплив на розвиток давньояпонської цивілізації справила поява на островах рису — завезеної з Кореї сільськогосподарської культури, що найліпше прижилася в умовах вологого та відносно теплого клімату Японії.
— Невідомий автор