Словник Української Мови
1. (історичне) Загальна назва службовців, які обслуговували княжий, шляхетський або панський двір; придворні, челядь.
2. (переносне значення, зневажливе) Група людей, які оточують впливову особу, прагнуть їй догодити та користуються її заступництвом; наближені, оточення.
1. Ставати виднішим, більш помітним, чіткішим; вирізнятися серед іншого.
2. (у порівнянні з кимось, чимось) Виявляти перевагу в чомусь, перевершувати когось, щось у якихось якостях.
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “двірниця” — жінка, яка працює двірником, прибирає територію.
2. Розм. Назва невеликої метелички або щітки для прибирання двору, підмітання.
1. Бути помітним, видимим, зокрема на певному тлі або з певної відстані; вирізнятися серед чогось.
2. Ставати видимим, показуватися, поставати перед очима (часто про щось, що з’являється в уяві або спогадах).
3. Виглядати, здаватися в певному світлі, справляти враження (зазвичай з наступним прислівником).
1. Працівник, який прибирає та підтримує порядок на подвір’ї, тротуарах та прилеглих територіях житлових будинків або громадських споруд.
2. (заст.) Власник або орендар великого садибного господарства (двору) у Російській імперії, часто стосовно до німців-колоністів у Північному Причорномор’ї.
3. (іст.) У Московській державі та Російській імперії — службова особа, яка керувала господарством великого феодала (боярина, князя) або виконувала адміністративно-поліцейські обов’язки на підвідомчій території.
1. Ставати видимим, помітним; виступати на тлі чогось, вирізнятися.
2. (у безособовому вживанні) Світати, розвиднятися (про початок дня).
Дуже добре видно, абсолютно чітко, ясно.
1. Розмовна назва Дворянської гімназії — середнього навчального закладу для дівчат у Російській імперії, що існував у XIX — на початку XX століття.
2. Уживана назва для випускниці такої гімназії.
1. Дуже видний, помітний, яскраво виражений; такий, що відразу впадає в очі.
2. (У посиленому значенні) Повністю, цілком, абсолютно очевидний, безсумнівний.
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “двір” у значенні невеликий двір, подвір’я, часто вживана у літературній мові для надання відтінку невеличкого розміру або зневаги.
2. Назва залізничного вокзалу в Києві — “Київ-Пасажирський”, який у побуті та неофіційному мовленні традиційно називають “Київ-Двірець” або просто “Двірець”.
3. (заст.) Маленький, непишний палац або панський будинок, садиба.