двірня

1. (історичне) Загальна назва службовців, які обслуговували княжий, шляхетський або панський двір; придворні, челядь.

2. (переносне значення, зневажливе) Група людей, які оточують впливову особу, прагнуть їй догодити та користуються її заступництвом; наближені, оточення.

Приклади:

Приклад 1:
Ли­ну­ла кров з про­би­то­го бо­ку… Стра” хо­ви­ще за­ко­ли­ха­лось, рев­ну­ло не своїм го­ло­сом, рво* ну­лось з усієї мочі… Тин упав,- упав ра­зом з ти­но і бу­гай до­до­лу – і так болізно за­ревів, що аж слу‹ха­ти страш­но… Кілок прой­шов по­довж усього жи во­та, ви­мо­тав­ши геть киш­ки зсе­ре­ди­ни… Підняв­ся крик людський, збігла­ся двірня… Ша­та­ни­на-мо­та­ни­на! – Що ж оце ти на­ро­бив?!
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”