1. (діал.) Дія за значенням дієслова розтопити; розтоплювання, розтавання.
2. (діал.) Розтала речовина (перев. жир, сало); топлений жир, смалець.
3. (діал.) Місце, де щось розтопили (наприклад, лід на річці).
розтоп
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Її серце вже розкрилось, як сім’я в пухкій землі, пускаючи блідий паросток на поверхню під діянням вічного сонця, що розтоплює сніги й збуджує в надрах тисячі насіння, не відповідаючи за вітри, що можуть їх у його царстві спіткати.Левко куняв, схилившись на стіл. Він був ситий, склав сьогодні чергового іспита й цілком мав право бути щасливим.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”
Частина мови: іменник (однина) |