Значення
- (Виробництво) –
Працівник, який прибирає та підтримує порядок на подвір’ї, тротуарах та прилеглих територіях житлових будинків або громадських споруд.
- (Історія) –
(заст.) Власник або орендар великого садибного господарства (двору) у Російській імперії, часто стосовно до німців-колоністів у Північному Причорномор’ї.
- (Історія) –
(іст.) У Московській державі та Російській імперії — службова особа, яка керувала господарством великого феодала (боярина, князя) або виконувала адміністративно-поліцейські обов’язки на підвідомчій території.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. двірник, р. двірник, д. двірник, з. двірник, о. двірник, м. двірник, к. двірник