обструкція

1. Медичний термін: закупорка або звуження порожнистого органа (наприклад, кишки, дихальних шляхів), що порушує його прохідність.

2. Політичний термін: навмисне перешкоджання, спаралічування роботи парламенту, установи або судового процесу шляхом нарочито тривалих виступів, технічних процедур або інших дій, що порушують нормальний хід засідання.

3. Застаріле: перешкода, завада, опір у широкому значенні.

Приклади:

Приклад 1:
Трагікомізм Новиченка посилювався тим, що він сидів у президії, а в залі під дружні оплески скандували «Ганьба», «Ганьба», і він, червоний, як рак, не міг навіть словом відповісти, бо обструкція могла бути ще більшою, і сидів, мовчав і покірно приймав дружні ляпаси всієї аудиторії. В Інституті літератури навіть найбільші його прихильники назвали той вечір публічною стратою Новиченка…»[2].
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”