1. Такий, що добре видно, помітний, помітний здалеку; значних розмірів, великий.
2. Відомий, знаменитий, що користується загальним визнанням (про людину).
3. Застаріле: такий, що має гарну, привабливу зовнішність; статний, вродливий.
-
двір
1. Відкрита просторова територія біля будинку, житла або комплексу будівель, часто обмежена парканом, огорожею або самими спорудами; подвір’я.
2. Монарша резиденція, а також особи, що оточують монарха і становлять його найближче оточення (царський, королівський двір).
3. Установа, яка в минулому здійснювала управління княжими, королівськими або гетьманськими маєтками та землями (наприклад, Генеральний військовий двір у Гетьманщині).
4. Застаріла назва для установи, яка розглядала судові справи; суд (кримінальний двір, земський двір).
5. У значенні «світлиця» або «велика зала» вживається в народній творчості та історичному контексті (пишно убраний двір).
-
виднесенько
Власна назва села в Україні, що використовується в одному з варіантів його неофіційної, зменшувально-пестливої назви (порівняйте з офіційною назвою Видне).
-
виднесенький
Виднесенький — стосовний до міста Відне (Відень), що стосується Відня, характерний для Відня або його мешканців; австрійський (у вузькому значенні — віденський).
-
двійє
1. (заст.) Двійко, двійнята; пара, двоє.
2. (картярський термін) Карта, що має два знаки однієї масті; двійка.
-
видненький
1. Зменшувально-пестливий варіант прикметника “видний”: досить помітний, видимий, який можна добре розгледіти.
2. (переносне значення) Значний, важливий, поважний (про людину).
-
двійчатка
1. Біологічна структура, що складається з двох зрощених або тісно пов’язаних частин, органів або організмів (наприклад, плоди деяких рослин, близнюки у тварин).
2. Рід рослин родини ранникових (Scrophulariaceae), представники якого мають парні, часто зрощені листки або суцвіття.
3. У техніці та побуті — предмет, що складається з двох однакових або симетричних частин, з’єднаних між собою (розмовне).
-
видмухуватися
1. (про повітря, газ, дим тощо) Виходити назовні, вивільнятися з чогось під дією потоку або тиску; видихатися.
2. (перен., розм.) Витрачатися, виснажуватися, втрачати сили або інтенсивність (часто про почуття, емоції, запал).
3. (перен., розм.) Ставати менш насиченим, густим або інтенсивним; вивітрюватися (наприклад, про запах, смак).
-
двійця
1. (заст.) Двійка, число два; позначення цього числа.
2. (заст.) Гральна карта, що має два знаки однієї масті; двійка.
3. (заст.) Монета або інший платіжний знак вартістю у дві грошові одиниці (наприклад, дві копійки, два шаги).
-
видмухувати
1. Виштовхувати повітря з легень, роблячи видих; видихати.
2. Виганяти, видаляти струменем повітря або за допомогою дуття (наприклад, пил, сміття).
3. Перен., розм. Витрачати, марнувати (гроші, сили, час тощо).