1. Такий, що добре видно, помітний, помітний здалеку; значних розмірів, великий.
2. Відомий, знаменитий, що користується загальним визнанням (про людину).
3. Застаріле: такий, що має гарну, привабливу зовнішність; статний, вродливий.
видний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Майже не видний. Остання пітьма ночі.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Частина мови: прикметник () |