двір

1. Відкрита просторова територія біля будинку, житла або комплексу будівель, часто обмежена парканом, огорожею або самими спорудами; подвір’я.

2. Монарша резиденція, а також особи, що оточують монарха і становлять його найближче оточення (царський, королівський двір).

3. Установа, яка в минулому здійснювала управління княжими, королівськими або гетьманськими маєтками та землями (наприклад, Генеральний військовий двір у Гетьманщині).

4. Застаріла назва для установи, яка розглядала судові справи; суд (кримінальний двір, земський двір).

5. У значенні «світлиця» або «велика зала» вживається в народній творчості та історичному контексті (пишно убраний двір).

Приклади:

Приклад 1:
Правда, наші вікна виходили у тюремний двір і з-за заґратованих віконець на нас дивилися обличчя наших несподіваних сусідів (а надто людно у вікнах ставало, коли я грала на фортепіано — якось влітку у розчинене вікно до мене долинули навіть оплески…). До речі, вікна кімнати влітку були предметом наших гордощів: винахідливому батькові вдалося дістати розсаду якихось дивовижних декоративних помідорів, що розрослися й розродилися безліччю невеличких лискучих кругленьких плодів, і на білих фіранках відбивалися химерні «тропічні» візерунки.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
То, бу­ло, хоч з дідом од­ве­де ду­шу, роз­ва­житься, а те­пер – діда не­ма… і в двір не пус­ка­ють! VI Дознався Лягла зи­ма.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”