1. Припинення або усунення активної, функціональної стану чогось; переведення об’єкта в неактивний, безпечний або нейтральний стан, часто з метою запобігання його роботі або вибуху (наприклад, деактивація вибухового пристрою, деактивація облікового запису).
2. У техніці, хімії, інформатиці — процес знешкодження, відключення або позбавлення властивостей активної речовини, пристрою, програми тощо (наприклад, деактивація каталізатора, деактивація функції в програмному забезпеченні).