Значення
- (Техніка) –
Припинення або усунення активної, функціональної стану чогось; переведення об’єкта в неактивний, безпечний або нейтральний стан, часто з метою запобігання його роботі або вибуху (наприклад, деактивація вибухового пристрою, деактивація облікового запису).
- (Техніка) –
У техніці, хімії, інформатиці — процес знешкодження, відключення або позбавлення властивостей активної речовини, пристрою, програми тощо (наприклад, деактивація каталізатора, деактивація функції в програмному забезпеченні).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. деактивація, р. деактивації, д. деактивації, з. деактивацію, о. деактивацією, м. деактивації, к. деактиваціє