Словник Української Мови
Буква
1. Дістатися, витягуватися з глибини, з-під чогось, з якогось місця (про корисні копалини, предмети тощо).
2. Отримуватися, добуватися в результаті певних зусиль, праці, процесу.
3. Рідк. Вириватися, визволятися з полону, ув’язнення або скрутного становища.
Приклад 1:
І поет А., як кожен справжній Орфей, уже мав власний досвід подорожі в пекло і способи видобуватися звідти. Згадаймо хоча би славнозвісне «індійське»: …знаходиш цей отвір, ступаєш у сморід і морок і йдеш над вогнем.
— Невідомий автор