Значення
- (Лінгвістика) –
Лінгвістичний термін, що позначає іменник, утворений від прикметника без допомоги суфіксів (наприклад: “столова” (кімната), “лікарня”, “морозиво”).
- (Лінгвістика) –
У ширшому вживанні — будь-яке іменникове утворення, похідне від прикметника, незалежно від способу словотвору.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. деад'єктив, р. деад'єктива, д. деад'єктивові, з. деад'єктив, о. деад'єктивом, м. деад'єктиві, к. деад'єктиве