1. З великими зусиллями, подолавши перешкоди, дістатися, вибратися звідкись або досягти чогось.
2. Дістатися, вийти на поверхню з надр землі (про корисні копалини, воду тощо).
3. Розм. Домогтися, отримати щось бажане (часто — інформацію, зізнання).
видобутися
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Прочитавши рецензію Білецького на роман Скляренка «Святослав», записує в щоденнику: «Ось як треба писати і скільки знати» (6: 22) — мовби внутрішня репліка у відповідь на вічно болючу тему ненаписаної дисертації, — вона і знає недостатньо, і писати не вміє… Щоденники засвідчують притаманні авторці безперечні творчі потенції, які, очевидно, недостатньо реалізувалися у видимій щоденній роботі й шукали, як видобутися назовні — мовби підземне джерело. Показові щоденникові автохарактеристики, що засвідчують нахил до самоаналізу, «самокопання».
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Частина мови: дієслово () |