Древослів

Словник Української Мови

двієчниця

[dʋijɛt͡ʃnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Освіта) –

    Двієчниця — жінка, яка отримала двійку (незадовільну оцінку) на іспиті, заліку або в атестаті.

  2. (Освіта) –

    Двієчниця — жінка або дівчина, яка вчиться дуже погано, систематично отримує незадовільні оцінки (двійки).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. двієчниця, р. двієчниці, д. двієчниці, з. двієчницю, о. двієчницею, м. двієчниці, к. двієчнице

Більше записів