Клоацит — запальне захворювання клоаки у птахів, що характеризується почервонінням, набряком та виділеннями з анального отвору.
-
клоакові
Клоакові — клас примітивних хребетних тварин, що поєднує риси плазунів, птахів і ссавців; представники (наприклад, єхидна та качкодзьоб) розмножуються, відкладаючи яйця, але вигодовують дитинчат молоком.
-
дзиндзоокий
1. (з великої літери) Належний до Дзиндзоока, пов’язаний із ним; властивий Дзиндзооку.
2. (переносне значення) Надзвичайно великий, гігантський, велетенський (за розміром, обсягом тощо).
-
клоаковий
1. Який стосується клоаки (анатомічної порожнини в тілі деяких тварин, куди відкриваються кишківник, сечовивідні та статеві шляхи).
2. Який належить до ряду земноводних (класу плазунів), що мають клоаку, або пов’язаний із ним (напр., крокодили, черепахи, птахи).
-
дзизнутися
1. Різко, з силою вдаритися об щось, зіткнутися з чимось, зазвичай з гучним звуком.
2. Перен. Раптово та несподівано зустрітися з кимось, натрапити на когось.
-
клоакинг
Клоакинг — техніка обману в інтернет-маркетингу, коли один вміст (наприклад, ключові слова для пошукових систем) показується пошуковим роботам, а зовсім інший — реальним користувачам вебсайту.
Клоакинг — спосіб маскування вебсторінки шляхом автоматичного визначення типу відвідувача (людина або бот) та надання йому різного контенту, що зазвичай порушує правила пошукових систем.
-
клоакальний
1. Стосуючись клоаки — загального відділу кишківника у деяких тварин (наприклад, плазунів, птахів, земноводних), куди відкриваються вихідні отвори травної, сечової та статевої систем.
2. У переносному значенні — надзвичайно брудний, огидний, що нагадує клоаку; потворний у моральному сенсі.
-
дзизнути
1. Різко, з силою вилити рідину, оббризкати когось, щось водою або іншою рідиною.
2. Швидко, стрімко побігти, рушити з місця; різко відскочити, відлетіти убік.
3. Різко, голосно засміятися, видати короткий сміх.
4. Різко, несподівано вдарити когось, дістати когось (часто про постріл).
-
клоака
1. Анатомічна порожнина в тілі деяких тварин (плазунів, птахів, земноводних), куди відкриваються кишківник, сечовивідні та статеві шляхи.
2. Каналізаційна споруда для відведення стічних вод у стародавньому Римі; великий колектор або відкритий канал для брудної води та нечистот.
3. Переносно: дуже брудна, занедбана, засмічена місцевість або приміщення; символ морального розкладу, розпусти.
-
дзизкучий
1. Який видає дзизк — різкий, пронизливий, високий звук, що нагадує свист або скрегіт.
2. (Переносно) Пронизливий, різкий, неприємний для слуху (про голос, крик тощо).