• кло

    1. (у фразеологізмі) Вживається у виразі “ні кло” (розм.) — нічого, анітрохи, зовсім нічого.

    2. (діал.) Невеликий куточок землі, ділянка поля, городня грядка.

    3. (діал., заст.) Шматок, клаптик чого-небудь (наприклад, тканини).

  • дзизкатися

    1. (розм.) Сильно битися, ударятися об щось, зазнаючи ушкоджень; розбиватися.

    2. (перен., розм.) Зазнавати невдачі, провалу в якійсь справі; “налітати” на перешкоду.

  • клишоногість

    Клишоногість — медичний термін, що означає вроджену або набуту деформацію стопи, при якій вона повернута (супінована) та приведена, з підвищенням її внутрішнього склепіння; косолапість.

  • дзизкати

    Видавати тонкі, різкі, дзвінкі звуки, схожі на звучання струни, металу тощо.

    Розмовляти голосно, швидко та безперервно, часто з дратівливим відтінком; базікати, теревенити.

  • клишоного

    1. (діал.) Те саме, що клишоногий — про людину з вадами опорно-рухового апарату, що кульгає, переважно зі зігнутою або укороченою ногою.

    2. (перен., розм.) Незграбно, невпевнено, хитаючись (йти, рухатися).

  • клишоногий

    1. Який має клиші (криві, викривлені ноги).

    2. Який ходить, пересувається, викрививши ноги, перевалюючись з боку на бік.

    3. У зоології: що належить до ряду птахів (Pelecaniformes), які мають всі чотири пальці сполучені плавальною перетинкою (наприклад, баклан, пелікан).

  • дзижчатися

    Дзижчатися — (розм.) перебувати у стані сильного збудження, нервування, тривоги; хвилюватися, метушитися.

  • клишавість

    1. Властивість, яка характеризує клішированість, шаблонність, відсутність оригінальності в думках, висловлюваннях або творчості; банальність, трафаретність.

    2. У літературознавстві та мистецтві — надмірне використання втексті або творі заяложених, стертих образів, виразів, сюжетних ходів, що свідчить про відсутність творчої індивідуальності.

  • дзижчати

    1. Видавати протяжний, дзвінкий, різкий звук, схожий на звук, який утворюється від швидкого обертання або вібрації (про комах, механізми тощо).

    2. Перен. Відчувати сильне збудження, хвилювання, нетерплячку; кипіти від емоцій.

    3. Розм. Швидко рухатися, їхати, мчати (часто видаючи характерний звук).

  • клишаво

    1. (про ходу) Нерівно, кульгаючи, припадаючи на одну ногу; клишкуючи.

    2. (перен., про стиль, манеру викладу) Непевно, невпевнено, з труднощами; незграбно, недоладно.