дзизкати

[dzɪzkɑtɪ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. Видавати тонкі, різкі, дзвінкі звуки, схожі на звучання струни, металу тощо.

  2. Розмовляти голосно, швидко та безперервно, часто з дратівливим відтінком; базікати, теревенити.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дзизкати, р. дзизкатів, д. дзизкатам, з. дзизкатів, о. дзизкатами, м. дзизкатах, к. дзизкати

Більше записів