Значення
-
Видавати протяжний, дзвінкий, різкий звук, схожий на звук, який утворюється від швидкого обертання або вібрації (про комах, механізми тощо).
-
Перен. Відчувати сильне збудження, хвилювання, нетерплячку; кипіти від емоцій.
-
Розм. Швидко рухатися, їхати, мчати (часто видаючи характерний звук).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я дзижчу, ти дзижчиш, він дзижчить, ми дзижчимо, ви дзижчите, вони дзижчать