Словник Української Мови
1. Розширювати асортимент продукції, видів діяльності, напрямів інвестування тощо для підвищення ефективності, зменшення ризиків або отримання додаткових переваг.
2. У біології та сільському господарстві: збільшувати різноманітність видів, сортів або структур для підвищення стійкості системи.
1. (про рослини) Утворювати клубочки, суцвіття у формі клубочка; бути схожим на клубочок.
2. (перен., розм.) Збиратися, тіснитися купкою, натовпом; копишитися.
1. (про економіку, виробництво, бізнес) Такий, що характеризується розширенням асортименту продукції, сфери діяльності або ринків збуту з метою підвищення стійкості та зниження ризиків.
2. (про інвестиції, портфель активів) Такий, що розподілений між різними об’єктами вкладень (галузями, цінними паперами, валютами тощо) для мінімізації можливих збитків.
3. (у ширшому значенні) Різноманітний, що включає різні елементи, види або форми; розгалужений.
1. Зменшувально-пестлива форма від “клубок”: невеликий клубок ниток, пряжі або чогось подібного, змотаного у кулю.
2. (анат., біол.) Невелике кулясте або овальне утворення в організмі, наприклад, нирковий клубочок (гломерул) або нервовий клубочок (гломерула).
3. (бот.) Суцвіття (головка) деяких бобових рослин (наприклад, конюшини), що має форму кулі або яйця.
4. (перен.) Щось невелике, згорнуте або зібране у купку, що нагадує формою клубок.
Властивість або стан, що характеризується наявністю дрібних клубочків, зернистою, грудочкуватою структурою.
Медичний термін, що описує патологічну зміну в тканинах (наприклад, нирках), при якій вони набувають вигляду дрібних щільних вузликів або клубочків.
1. Стосунний до диверсантів або диверсії, властивий їм; призначений для проведення диверсій.
2. Який здійснює диверсійну діяльність або має на меті підрив, саботаж, знищення чогось.
Який має форму клубочка або складається з клубочків.
У ботаніці: що має суцвіття у вигляді щільних кулястих головок (наприклад, про кропиву, конюшину).
1. (в біології) що характеризується розходженням ознак у споріднених організмів у процесі еволюції; такий, що розходиться, відхиляється від початкової форми.
2. (в математиці, фізиці) такий, що має властивість дивергенції; який розходиться, розсіюється (про векторне поле, ряд тощо).
3. (переносно) що відхиляється від загальноприйнятого, стандартного; неконформний, що розходиться з основним напрямком.
1. (біол.) Морфологічна ознака деяких бактерій, що характеризуються формою клітин, які мають вигляд кулі або сфери (коків) та часто з’єднуються у характерні групи — диплококи, стрептококи, стафілококи тощо.
2. (мед.) Клінічний симптом у вигляді появи дрібних крововиливів (петехій) на шкірі, що нагадують за формою розсипані ниркові клубочки; може спостерігатися при деяких захворюваннях.
1. (заст.) Те саме, що дивний — такий, що викликає подив, здивування; незвичайний, чудний.
2. (поет.) Чудовий, прекрасний, що викликає захват.