дивенний
[dɪʋɛnnɪj] Прикметник
Буква:Д
Значення
-
(заст.) Те саме, що дивний — такий, що викликає подив, здивування; незвичайний, чудний.
-
(поет.) Чудовий, прекрасний, що викликає захват.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дивенний, р. дивенного, д. дивенному, з. дивенного, о. дивенним, м. дивеннім