клубочок

1. Зменшувально-пестлива форма від “клубок”: невеликий клубок ниток, пряжі або чогось подібного, змотаного у кулю.

2. (анат., біол.) Невелике кулясте або овальне утворення в організмі, наприклад, нирковий клубочок (гломерул) або нервовий клубочок (гломерула).

3. (бот.) Суцвіття (головка) деяких бобових рослин (наприклад, конюшини), що має форму кулі або яйця.

4. (перен.) Щось невелике, згорнуте або зібране у купку, що нагадує формою клубок.

Приклади вживання

Приклад 1:
Як би нам ближче усім поєднатися, щоб добрі усі справи спліталися в клубочок, а не лишалися саменькі! Іван Світличний одним з перших нав’язав контакти не тільки між заходом і сходом України, а й між нами і тими «першими хоробрими» з української діаспори, які приїздили до Києва.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Частина мови: іменник (однина) |