клоакальний

[kloɑkɑlʲnɪj] Прикметник

Буква:К

Значення

  1. Стосуючись клоаки — загального відділу кишківника у деяких тварин (наприклад, плазунів, птахів, земноводних), куди відкриваються вихідні отвори травної, сечової та статевої систем.

  2. У переносному значенні — надзвичайно брудний, огидний, що нагадує клоаку; потворний у моральному сенсі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. клоакальний, р. клоакального, д. клоакальному, з. клоакального, о. клоакальним, м. клоакальнім

Більше записів