1. Стосуючись клоаки — загального відділу кишківника у деяких тварин (наприклад, плазунів, птахів, земноводних), куди відкриваються вихідні отвори травної, сечової та статевої систем.
2. У переносному значенні — надзвичайно брудний, огидний, що нагадує клоаку; потворний у моральному сенсі.