дзизкучий
[dzɪzkut͡ʃɪj] Прикметник
Буква:Д
Значення
-
Який видає дзизк — різкий, пронизливий, високий звук, що нагадує свист або скрегіт.
-
(Переносно) Пронизливий, різкий, неприємний для слуху (про голос, крик тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дзизкучий, р. дзизкучого, д. дзизкучому, з. дзизкучого, о. дзизкучим, м. дзизкучім