Значення
-
Анатомічна порожнина в тілі деяких тварин (плазунів, птахів, земноводних), куди відкриваються кишківник, сечовивідні та статеві шляхи.
-
Каналізаційна споруда для відведення стічних вод у стародавньому Римі; великий колектор або відкритий канал для брудної води та нечистот.
-
Переносно: дуже брудна, занедбана, засмічена місцевість або приміщення; символ морального розкладу, розпусти.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. клоака, р. клоаки, д. клоаці, з. клоаку, о. клоакою, м. клоаці, к. клоако