клоака

1. Анатомічна порожнина в тілі деяких тварин (плазунів, птахів, земноводних), куди відкриваються кишківник, сечовивідні та статеві шляхи.

2. Каналізаційна споруда для відведення стічних вод у стародавньому Римі; великий колектор або відкритий канал для брудної води та нечистот.

3. Переносно: дуже брудна, занедбана, засмічена місцевість або приміщення; символ морального розкладу, розпусти.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |