1. Різко, з силою колихнути, похитати щось; зрушити з місця, примусити вагатися.
2. (переносно) Викликати сильне хвилювання, збудження в комусь; глибоко вразити, зворушити.
-
довірчувати
1. Надавати комусь довіру, покладатися на когось, вважати когось гідним довіри.
2. (у спеціальному вживанні) Оформляти довіреність, передавати комусь свої повноваження на юридичних підставах.
-
коливний
1. Який здійснює коливання, рухається з боку в бік або вгору-вниз; вагальний.
2. (у фізиці) Стосовний до коливального руху; що описує або викликає коливання (наприклад, коливний контур, коливний рух).
3. (переносно) Нестійкий, непостійний, змінний (застаріле або рідковживане значення).
-
довірчо-ощадний
1. (у словосполученні) Стосовний до фінансової установи, яка приймає грошові вклади на зберігання та для накопичення, а також надає клієнтам розрахунково-касове обслуговування; стосовний до системи таких установ.
2. (у словосполученні) Стосовний до рахунку, відкритого в такій установі для здійснення розрахунків і накопичення коштів.
-
коливатися
1. Робити коливні рухи, похитуватися з боку в бік або вгору-вниз; тремтіти, вагатися.
2. Перен. Бути нестійким, непостійним, змінюватися в певних межах (про показники, величини, явища).
3. Перен. Бути нерішучим, вагатися при ухваленні рішення; сумніватися.
-
довірчо
1. У спосіб, що виражає довіру або заснований на довірливих, близьких стосунках; відверто, по-дружньому.
2. (У музиці) У спосіб, що виражає ніжність, теплоту та сердечність; з виразом щирої прихильності.
-
коливати
1. Робити коливання, рухатися з боку в бік або вгору-вниз; хитати(ся).
2. (переносно) Виявляти нерішучість, сумніватися, вагатися щодо прийняття рішення або вибору.
-
коливання
1. Періодичні або неперіодичні зміни, відхилення фізичної величини, стану або процесу від середнього, рівноважного значення; процес, що має повторюваність у часі.
2. Вагання, несталість у поглядах, настроях, рішеннях або поведінці; невпевненість.
3. У техніці та фізиці — рух або зміна системи, що повторюється навколо положення рівноваги (наприклад, механічні, електромагнітні коливання).
-
довірчий
1. Який виражає довіру або заснований на довірі; такий, що довіряє.
2. Секретний, конфіденційний, такий, що призначений для обмеженого кола осіб і не підлягає розголошенню.
-
коливальність
1. Властивість або стан того, що коливається; здібність до коливань, періодичних або неперіодичних змін стану, положення або величини.
2. (фіз.) Рух, процес або явище, що характеризується повторюваністю або періодичністю змін певних параметрів системи навколо середнього значення (наприклад, коливальність маятника, електричних коливань).
3. (перен.) Нестійкість, непостійність у поглядах, настроях, рішеннях; схильність часто змінюватися.