Словник Української Мови
1. Спеціальний трубопровід для транспортування агресивних кислотних розчинів на промислових підприємствах, виготовлений з матеріалів, стійких до хімічної корозії (наприклад, поліетилену, спеціальних сталей).
2. Технологічна система труб, комунікацій та насосного обладнання, призначена для перекачування кислот у межах виробничого цеху або між об’єктами.
1. (Про людину) Схильний до дерз, зухвалої поведінки; нахабний, зухвалий, безсоромний.
2. (Про вчинок, поведінку, слова тощо) Який виражає дерз, зухвалість; нахабний, безсоромний.
Кислотомір — прилад для вимірювання кислотності розчинів, що працює на основі електрохімічних методів (наприклад, pH-метр).
Кислотомір — хімічний аналітичний прилад або набір реактивів (індикаторів) для визначення вмісту вільної кислоти в розчині, часто шляхом титрування.
1. Прізвище відомого українського військового та політичного діяча доби Гетьманщини, кошового отамана Запорозької Січі Антона Головатого (за іншими даними — Семена) та його брата, військового судді Сидора, які очолювали так званий Дерібасів курінь (кінець XVIII ст.).
2. Назва однієї з центральних вулиць міста Одеси (Дерибасівська), названої на честь одного з засновників міста, адмірала Хосе де Рібаса (Йосипа Дерибаса).
3. У переносному значенні — людина, відома своєю енергійністю, підприємливістю та активністю, часто в організації якихось справ або увіковічненні власного імені (за аналогією з історичними особами, що носили це прізвище).
Хімічна властивість матеріалу (наприклад, металу, сплаву, бетону) чи ґрунту, що характеризує його здатність протистояти руйнівній дії кислот.
1. (про метали, сплави) Такий, що має підвищену стійкість до руйнівної дії кислот, не піддається корозії в кислотних середовищах.
2. (про матеріали, покриття) Стійкий до впливу кислот, здатний протистояти їх хімічному впливу без значного пошкодження.
1. (розм.) Триматися гордо, зверхньо, виявляти зарозумілість, пихатість; важчатися.
2. (рідк.) Випростовуватися, підніматися угору (про рослини, волосся тощо).
Кислотовбирник — спеціалізована лабораторна посудина (зазвичай скляна), призначена для зберігання та відбору концентрованих кислот, що забезпечує безпечне користування ними завдяки особливій конструкції (наприклад, з автоматичним закриванням або захистом від випаровування).
1. Видавати короткі, різкі, уривчасті звуки (про механізми, інструменти тощо).
2. Розмовне. Говорити голосно, швидко та різко, часто з роздратуванням; лаятися, сваритися.
1. (про рослини) Здатний рости та розвиватися лише на ґрунтах з підвищеною кислотністю; кальцефобний.
2. (про організми, переважно мікроорганізми) Здатний живитися, рости або функціонувати лише в кислому середовищі.