• деревляний

    1. Стосовний до племені древлян, що мешкало на території Полісся в VIII–X ст., пов’язаний із ними.

    2. Стосовний до історичної області Деревлянії (Деревської землі), розташованої на території сучасних Житомирської та півночі Рівненської областей.

  • килина

    1. Калина звичайна (Viburnum opulus) — кущова рослина родини адоксових з білими квітами та яскраво-червоними гіркувато-терпкими плодами-кістянками, яка є національним символом України та часто згадується в фольклорі.

    2. Поетичний символ України, українського народу, його долі, краси, життєвої сили та духовної стійкості, що широко втілений у літературі, музиці та народній творчості.

    3. Власна назва (топонім) географічних об’єктів (наприклад, річка Калина, село Калина) або жіноче ім’я, похідне від назви рослини.

  • килимчик

    1. Зменшувально-пестлива форма від слова “килим” — невеликий килим, килимове покриття невеликого розміру.

    2. (переносно) Щось, що своїм виглядом, розташуванням нагадує килим (наприклад, щільна рослинність, сніговий покрив тощо).

    3. (у ботаніці, розм.) Народна назва низькорослих стеблистих рослин, що щільно вкривають землю, утворюючи суцільний покрив (наприклад, мохи, деякі види очитків, молодила).

  • деревляни

    1. Східнослов’янське плем’я, що мешкало в Поліській низовині (територія сучасної Житомирської та північної частини Київської області) і було одним з етнічних компонентів формування українського народу; входило до складу Київської Русі.

    2. У широкому вжитку — жителі або уродженці Полісся, особливо Житомирщини.

  • килимоткацький

    1. Пов’язаний з виробництвом килимів, стосовний до ткацтва килимів.

    2. Стосовний до килимового ткацтва як галузі народного промислу або декоративно-ужиткового мистецтва.

  • деревинно-вугільний

    1. Створений на основі деревини та вугілля, що містить ці компоненти або пов’язаний з їх сумісним використанням (наприклад, про матеріал, паливо).

    2. Призначений для виробництва деревного вугілля або пов’язаний з цим процесом (наприклад, про підприємство, печ).

  • килимоткацтво

    1. Вид декоративно-ужиткового мистецтва та ремесла, що полягає в ручному або машинному виготовленні килимів, килимових виробів (доріжок, коврів тощо) шляхом переплетення ниток основи та утоку.

    2. Галузь промисловості, що спеціалізується на виробництві килимів.

  • деревинний

    1. Стосовний до деревини, властивий їй; виготовлений з деревини.

    2. Який має колір, вигляд деревини; нагадує деревину за кольором або фактурою.

  • килимоткаля

    Килимоткаля — жіночий рід, історична назва жінки, яка професійно займається виготовленням килимів ручним способом на верстаті.

    Килимоткаля — жіночий рід, заст., перен. про жінку, чия діяльність пов’язана зі створенням чогось багатошарового, складного або хитромудрого (на зразок тканого килима).

  • деревенітися

    1. Ставати деревоподібним, набувати властивостей дерева (про тканини рослин).

    2. Перен. Ставати нечутливим, незворушним, втрачати рухливість, сприйнятливість або емоційність.