Словник Української Мови
1. Вигук, що імітує звук кашлю, зазвичай повторюваний (ке-ке).
2. Назва літери «k» у кириличному абетковому іменнику, що вживалася в Україні до початку XX століття (казка).
3. У мовленні школярів — позначення одиниці (цифри 1) у шкільній системі оцінювання (застаріле, жаргонне).
1. (у хімії, технології) Видаляти йод або йодистий сполуки з чогось; звільняти від домішок йоду.
2. (у медицині, біохімії) Призначати дієту або застосовувати засоби для зниження надлишкового вмісту йоду в організмі.
1. Пов’язаний з квієтизмом — релігійно-етичною течією в католицизмі XVII–XVIII ст., що проповідувала пасивне сприйняття життя, повну покору Божій волі та відмову від власних прагнень і дій заради досягнення внутрішнього спокою та злиття з Богом.
2. У переносному значенні — такий, що виражає або відзначається ментальною пасивністю, байдужістю до навколишнього світу, сприйняттям життя без емоційних порувань і активної участі; спокійно-созерцальний, відсторонений.
1. (про сіль) такий, з якого видалено йод або йодні сполуки в процесі промислової очистки.
2. (про продукти, зокрема сіль) призначений для дієтичного харчування, що не містить йоду або містить його у мінімальній кількості.
1. Послідовник квієтизму — філософсько-релігійного вчення, що проповідує пасивне, спокійне ставлення до життя, повне змирення з дійсністю та відмову від активної боротьби зі злом, спрямоване на досягнення внутрішнього спокою через самоспоглядання та любов до Бога.
2. Людина, яка дотримується квієтизму в повсякденному житті; бездіяльний, пасивний, байдужий спостерігач подій, що зовсім не втручається в хід речей.
1. Стосовний до Дейнеки, пов’язаний з ним (зазвичай про творчість радянського художника, графіка та скульптора Олександра Дейнеки).
2. Характерний для художнього стилю Олександра Дейнеки, що відрізняється монументальністю, динамікою, героїчним пафосом та використанням прийомів, властивих плакату та фотомонтажу.
1. Релігійно-етичне вчення, що проповідує пасивне, спокійне ставлення до життя, повну покору долі та Божій волі, відмову від боротьби та прагнень, спрямованих на зміну свого становища або зовнішнього світу.
2. У філософії та психології — стан пасивності, байдужості, моральної бездіяльності, відмова від активної життєвої позиції.
1. Біологічний процес у рослин, під час якого формується квітка або суцвіття; період цвітіння.
2. Мед. Патологічний процес, поява на шкірі або слизовій оболонці висипу у вигляді дрібних червоних плям (наприклад, при скарлатині).
3. Перен. Стан повного розквіту, найвищого піднесення чого-небудь (наприклад, творчості, мистецтва).
1. (у мовознавстві) такий, що стосується дейксису — вказівності на об’єкт, особу, час або місце відносно ситуації мовлення, що виражається займенниками, прислівниками, дієслівними часами тощо (наприклад, слова “цей”, “тут”, “зараз”, “я”).
2. (у логіці та філософії) такий, що безпосередньо вказує або відсилає до конкретної сутності в реальному світі або контексті висловлювання.
Квітівниця — жіноча форма прізвища Квітівничий, що походить від назви професії квітівника (продавця квітів).
Квітівниця — заст. жінка, яка займається вирощуванням або продажем квітів; квіткарка.