Властивість відображення між математичними об’єктами (наприклад, функцією, гомоморфізмом), яке є ін’єктивним (різним елементам відповідають різні образи) з точністю до певного відношення еквівалентності або з точністю до якогось іншого заданого ослаблення умов.
-
квазіін’єктивний
1. (Математика) Про відображення між множинами: таке, що різним елементам області визначення відповідають різні елементи області значень, за винятком, можливо, елементів деякої власної підмножини; має властивість ін’єктивності не скрізь, а лише на певній частині області визначення.
-
двійковий
1. Який складається з двох одиниць, елементів або частин; подвійний.
2. Який використовує для запису чисел або кодування інформації лише дві цифри, зазвичай 0 і 1 (про систему числення, код тощо).
3. У біології: який розмножується шляхом поділу на дві рівні частини.
-
квазіімпульсний
1. (фіз.) Який має властивості, подібні до імпульсних, але не є такими у строгому сенсі; умовно імпульсний.
2. (тех.) Стосовний до квазіімпульсного перетворення або методу керування (наприклад, у силових перетворювачах), при якому параметри імпульсів (тривалість, частота) модулюються за певним законом для досягнення потрібного ефекту.
-
квазіімпульс
1. У фізиці твердого тіла — допоміжна величина, що використовується для опису руху електрона в кристалічній решітці під дією зовнішньої сили; аналог імпульсу вільного електрона, але з урахуванням періодичного потенціалу кристала.
2. У фізиці конденсованих середовищ — векторна величина, що зберігається при розсіянні носіїв заряду в ідеальному кристалі з точністю до вектора оберненої ґратки, що спрощує опис динаміки квазічастинок (наприклад, фононів).
-
двійкарський
1. Стосунковий до Двійкарів — села в Україні, зокрема до Двійкарів у Чернігівській області.
2. Стосунковий до Двійкарів — села в Україні, зокрема до Двійкарів у Харківській області.
-
двоїчний
1. Який складається з двох частин, елементів або одиниць; подвійний.
2. (У математиці, інформатиці) Пов’язаний з системою числення, що має в основі число два; бінарний.
-
квазіідемпотентність
Властивість математичного об’єкта (наприклад, операції, матриці, елемента напівгрупи), за якої його багаторазове застосування дає результат, ідентичний результату одноразового або невеликої кількості застосувань, але не обов’язково задовольняє строгій умові ідемпотентності (де повторення не змінює результат).
У програмуванні та теорії баз даних — властивість операції, повторне виконання якої (особливо після збою або перезапуску) призводить до того самого стану системи, що й перше успішне виконання, навіть якщо вона не є строго ідемпотентною для всіх можливих вхідних даних.
-
двоїтися
1. Роздвоюватися, розпадатися на дві частини, дві гілки або дві подібні форми.
2. Про зір, свідомість тощо: ставати нечітким, розмитим, сприймати один предмет як два; розминатися.
3. Перен. проявлятися в двох різних, часто суперечливих, формах або значеннях; бути двозначним.
-
квазіідемпотентний
1. (математика, теорія множин) Такий, що має властивість квазіідемпотентності, тобто для якого виконується умова: об’єднання (або перетин) самої множини з собою дає ту саму множину: A ∪ A = A або A ∩ A = A.
2. (інформатика, теорія баз даних) Такий, що стосується операції, повторне виконання якої (наприклад, через збій системи) після першого успішного виконання призводить до того самого стану системи, що й після першого виконання, але може давати різні проміжні результати або повідомлення.