коливатися

1. Робити коливні рухи, похитуватися з боку в бік або вгору-вниз; тремтіти, вагатися.

2. Перен. Бути нестійким, непостійним, змінюватися в певних межах (про показники, величини, явища).

3. Перен. Бути нерішучим, вагатися при ухваленні рішення; сумніватися.

Приклади вживання

Приклад 1:
Однак при заданій електронній конфігур а- ції ядра молекули можуть різним ч и- ном коливатися і обертатися навколо загального центра мас (рис.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: дієслово () |