підпруга

1. Шкіряний або мотузковий ремінь, що підтягується під черевом коня або іншої в’ючної тварини для утримання сідла, вальтрапа чи в’юка на спині.

2. У будівництві та архітектурі: горизонтальний брус, балка або тяга, що стягує та укріплює конструкцію, запобігаючи розходженню її частин (наприклад, стін).

3. У техніці: деталь, елемент конструкції, що виконує функцію стяжки або додаткового кріплення.

4. Переносно: те, що об’єднує, зв’язує щось міцно докупи.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |