підпруга

[pidpruɦɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Шкіряний або мотузковий ремінь, що підтягується під черевом коня або іншої в’ючної тварини для утримання сідла, вальтрапа чи в’юка на спині.

  2. У будівництві та архітектурі: горизонтальний брус, балка або тяга, що стягує та укріплює конструкцію, запобігаючи розходженню її частин (наприклад, стін).

  3. У техніці: деталь, елемент конструкції, що виконує функцію стяжки або додаткового кріплення.

  4. Переносно: те, що об’єднує, зв’язує щось міцно докупи.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. підпруга, р. підпруги, д. підпрузі, з. підпругу, о. підпругою, м. підпрузі, к. підпруго

Походження слова (Етимологія)

Слово ‘підпруга’ походить від ‘пруг’ (ремінь, смуга) і означає ремінь, яким підтягують сідло на коневі. Воно утворене за допомогою префікса ‘під-‘ від іменника ‘пруг’, що має давнє індоєвропейське коріння. Це слово споріднене з такими українськими словами, як ‘пружина’ (елемент, що пружно деформується) та ‘пружний’ (здатний пружинити), які також походять від цього кореня.
Споріднені слова:пружина, пружний, пруг

Більше записів