довірчувати

[doʋirt͡ʃuʋɑtɪ] Дієслово

Буква:Д

Значення

  1. Надавати комусь довіру, покладатися на когось, вважати когось гідним довіри.

  2. (у спеціальному вживанні) Оформляти довіреність, передавати комусь свої повноваження на юридичних підставах.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я довірчую, ти довірчуєш, він довірчує, ми довірчуємо, ви довірчуєте, вони довірчують

Більше записів