довірчувати

1. Надавати комусь довіру, покладатися на когось, вважати когось гідним довіри.

2. (у спеціальному вживанні) Оформляти довіреність, передавати комусь свої повноваження на юридичних підставах.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |