1. Який виражає довіру або заснований на довірі; такий, що довіряє.
2. Секретний, конфіденційний, такий, що призначений для обмеженого кола осіб і не підлягає розголошенню.
Словник Української Мови
Буква
1. Який виражає довіру або заснований на довірі; такий, що довіряє.
2. Секретний, конфіденційний, такий, що призначений для обмеженого кола осіб і не підлягає розголошенню.
Приклад 1:
accreditivus – довірчий.
— Невідомий автор, “120 Soloninko Ks Mizhnarodna Ekonomika Tech”
Приклад 2:
Це пов’язано з тим, що за результатамі, що отримані по вибірковій сукупності, досліджують величини для всієї сукупності загалом, і в довірчий інтервал потраплять оцінки цих величин. 95 Довірчий інтервал – це діа пазон, крайніми точками якого є певний відсоток певних відповідей на питання.
— Самчук Улас, “Марія”