• коловоротник

    1. (історичне) У Київській Русі — особа, яка обходила села та міста для збору податків (данини), об’їжджаючи певну округу (коло).

    2. (переносне, заст., рідко) Той, хто постійно перебуває в роз’їздах, мандрує з місця на місце; вічний мандрівник.

  • догаяти

    1. (діал.) Доглядати, піклуватися про когось або щось, вирощувати, плекати.

    2. (діал.) Тривалий час робити щось, копітко працювати над чимось; довго говорити про щось.

  • коловоротний

    1. Який належить до коловороту, пов’язаний з ним.

    2. Який здійснює обертання, круговий рух; обертовий.

  • догаснутися

    1. Втратити яскравість, силу світла, стати менш видимим (про джерело світла).

    2. Перен. втратити інтенсивність, силу вияву, активність; затихнути, згаснути.

  • коловорот

    1. Історична назва давньоруського міста, що існувало в X–XIII століттях на правому березі Дніпра, на території сучасного Києва (у районі Старої Київської гори); відоме також як Копирів кінець.

    2. Рідкісна назва пристрою для обертання свердла при ручному свердлінні; свердло, вертло.

    3. Переносно: метушня, безлад, круговерть подій або явищ.

  • коловодник

    1. Той, хто займається коловодством — старовинним українським обрядом та грою з хороводом і співом, що виконується на Зелені свята (Трійцю); учасник коловоду.

    2. Переносно: той, хто виступає ініціатором, активним учасником або натхненником якоїсь справи, заходу; зачинник.

  • догаснути

    1. Повністю припинити горіння, згаснути (про вогонь, полум’я, світло тощо).

    2. Переносно: поступово зникнути, завмерти, припинити існування (про почуття, явище, стан).

  • коловий

    1. Який має форму кола, круга; круговий.

    2. Який рухається, розташований або організований по колу; круговий.

    3. (У столярній справі) Призначений для виточування круглих деталей, отворів; круговий.

    4. (У значенні іменника, чол. р.) Те саме, що коловий танець.

  • догасатися

    1. (про вогонь, світло) Повільно згасати, переставати горіти; догоряти до кінця.

    2. (переносно, про явища, почуття) Поступово слабшати, втрачати силу, активність; зникати.

  • коловерть

    1. Швидке кругове обертання води, вихор на поверхні річки, озера або моря, що утворюється при зустрічі протилежних течій або при обтіканні перешкод; водоверт.

    2. Переносно: бурхливий потік подій, які швидко змінюються; метушня, круговерт життя.

    3. Застаріле: пристрій у вигляді вертикального вала з горизонтальним колесом, що обертається під дією тваринної сили (коня, вола), який використовувався для приводу механізмів (наприклад, у млині).