Значення
-
(історичне) У Київській Русі — особа, яка обходила села та міста для збору податків (данини), об’їжджаючи певну округу (коло).
-
(переносне, заст., рідко) Той, хто постійно перебуває в роз’їздах, мандрує з місця на місце; вічний мандрівник.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. коловоротник, р. коловоротника, д. коловоротникові, з. коловоротника, о. коловоротником, м. коловоротникові, к. коловоротнику